Часто жінки залишаються в аб’юзивних стосунках не через слабкість чи "сліпу любов".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЇх утримує тонка психологічна пастка, у якій стирається межа між болем і нормою, повідомляє Людмила Чернова.
Психологиня Людмила Чернова пояснює — ззовні все виглядає просто — "чому вона не йде?" Але всередині діє інша логіка. Партнер сьогодні ідеалізує, засипає компліментами, називає єдиною. Завтра — холодний, знецінює, карає мовчанням або агресією. Ці гойдалки створюють плутанину.
"Він любить чи ненавидить? Я перебільшую? Може, це я щось зробила не так?"
Поступово зникає внутрішній орієнтир. Біль перестає бути сигналом тривоги й перетворюється на "він просто втомився", "якщо я стану кращою, все зміниться". У цій зоні сумнівів людина застрягає надовго. Її тримає не партнер, а невизначеність.
Навіть коли близькі переконують і факти очевидні, рішення не народжується.
"А раптом це і є складна любов? А якщо я руйную щось важливе?"
Ці суперечності виснажують сильніше за страх.
Зміни починаються не з втечі.
"Мене тримають постійні сумніви, створені гойдалками ідеалізації та знецінення"
Коли повертається ясність, з’являється внутрішній компас. Жінка знову відрізняє турботу від контролю, відповідальність від нав’язаної провини. Аб’юзивні стосунки рідко тримають силою — вони тримають туманом. І щойно цей туман розсіюється, з’являється вибір — жити без виправданого болю.
Раніше ми повідомляли, як правильно знайомитися і ходити на побачення, якщо хочете серйозних стосунків.
Соцмережі брешуть про любов: де насправді народжується близькість - детальніше на Знай.ua.
Нагадаємо, фото, кіно та сюрпризи: як перетворити стрес після свят на романтику?